Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З моменту надходження кримінального провадження з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності до суду бере свій початок нова стадія кримінального процесу – підготовче провадження.
Підготовче провадження – це стадія кримінального процесу , в якій :
-суддею перевіряються матеріали кримінального провадження;
-визначаються межі обвинувачення;
-з’ясовуються наявність чи відстуність підстав для закриття кримінального провадження;
-перевіряється дотримання правил підсудності кримінальних проваджень;
-вживаються заходи щодо підготовки судового розгляду справи.
Стадія підготовчого провадження займає проміжне положення між досудовим розслідуванням, стосовно якого вона має контрольний характер, і судовим розглядом, стосовно якої вона має організуючий характер, а також служить “процесуальним фільтром” – покликана не допускати в судовий розгляд кримінальні провадження, що підлягають закриттю чи по яких складенні не у відповідності із вимогами кримінального процесуального закону обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.
Усі питання, пов’язані з проведенням підготовчого провадження, вирішуються суддею одноособово (ст.31 КПК). Відповідно до положень ст.35 КПК визначення судді для конкретного розгляду здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів кримінального провадження. При цьому мають бути враховані положення ст. 75, 76 КПК, що визначають обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження (ст.314 КПК).
Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими КПК України для судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
1) затвердити угоду про визнання вини чи про примирення або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому для здійснення кримінального провадження на підставі угод.
2) закрити провадження у випадку встановлення наступних підстав: - набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; - помер обвинувачений, за винятком випадків, коли провадження є необхідним для реабілітації померлого; - існує вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому ж обвинуваченню; - потерпілий чи його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення; - у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності; - якщо прокурор відмовився від підтримання обвинувачення, а потерпілий чи його представник або законний представник відмовились підтримувати обвинувачення самостійно;
3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам ст.291, 292 КПК.
4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.
Протягом 2014 року в провадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебувало 228 кримінальних проваджень , закінчено провадженням у звітному періоді 200 проваджень, з них у підготовчому провадженні 65 , з них:
- 49 затверджено угоди ;
- 1 відмовлено у затвердженні угоди та повернуто прокурору для продовження досудового розслідування;
- 15 закрито кримінальне провадження.
Одним із найважливіших нововведень Кримінально процесуального кодексу України, який вступив в дію 19 листопада 2012 року, є запровадження досі невідомого українському кримінальному процесу інституту - кримінального провадження на підставі угод. Цей інститут має важливе значення для судової практики, оскільки веде до скорочення строків розгляду кримінальних проваджень, значно зменшує навантаження на роботу судів, економить грошові ресурси держави і головне – сприяє правосуддю, захищаючи права та законні інтереси людини.
Метою угоди є суб'єктивно бажаний результат, який повинен настати після її укладення та затвердження. Найважливішою ознакою угоди є її правомірний характер.
Протягом 2014 року в підготовчому провадженні Бершадським районним судом Вінницької області було розглянуто 50 кримінальних проваджень на підставі укладених угод, з яких 27 кримінальних проваджень на підставі угод про визнання винуватості, 22 проваджень на підставі угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та по 1 кримінальному провадженню було винесено ухвалу про відмову в затвердженні угоди.
Відповідно до ст. 468 КПК у кримінальному провадженні може бути укладено угоду:
1)Про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим.
Угода про примирення - це угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, в якій узгоджуються умови відповідальності підозрюваного або обвинуваченого за умови вчинення ним дій, спрямованих на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Наприклад, справа № 126/17/14-к по обвинуваченню Г., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України надійшла до суду з угодою про примирення між потерпілим та підозрюваним. Відповідно до умов угоди потерпілий та підозрюваний у кримінальному провадженні за спільною ініціативою та згодою у відповідності до ст.ст. 468, 469, 471 КПК України уклали дану угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст.185 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, а також узгодили призначення покарання обвинуваченому за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 850 гривень. Також, у даній угоді зазначені та роз'яснені потерпілому, обвинуваченому наслідки укладення і затвердження угоди та наслідки її невиконання. Суд з’ясував, що укладення угоди є добровільним та повністю відповідає вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України та може бути затверджена судом. Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди підозрюваний та потерпілий, визначена в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено. Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 1 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, існують достатні фактичні підстави для винуватості. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, виконання угоди обвинуваченим є можливим. Прокурор, обвинувачений та потерпілий в судовому засіданні не заперечили щодо можливості затвердження угоди. 22 січня 2014 року суддею Бершадського районного суду Вінницької області ухвалено вирок, яким затверджено угоду і призначено узгоджену сторонами міру покарання.
Особливістю угоди про примирення є те, що її укладення залежить не тільки від вирішення питань щодо порядку та умов відновлення майнової сфери потерпілого, а й від задоволення його моральних потреб (набуття відчуття безпеки, розкаяння підозрюваного (обвинуваченого, підсудного), зникнення міжособистісного конфлікту та ін.).
Згідно зі ст. 55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
У кримінальному провадженні, в якому беруть участь кілька потерпілих від одного й того ж кримінального правопорушення, угоду може бути укладено лише з усіма потерпілими. При цьому укладається одна угода, у якій може бути зазначено різні вимоги потерпілих до підозрюваного, обвинуваченого щодо розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строку її відшкодування чи переліку дій, не пов'язаних із відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язаний вчинити щодо потерпілого (потерпілих), але обов'язково має бути зазначено про узгоджене між сторонами (усіма потерпілими та підозрюваним, обвинуваченим) покарання, їх згоду на призначення такого покарання або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням. Недотримання цих вимог закону відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 474 КПК є підставою для відмови у затвердженні угоди.
Якщо у кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень і згоди щодо укладення угоди досягнуто не з усіма потерпілими, угоду може бути укладено з одним чи кількома потерпілими. У такому випадку угода про примирення укладається з кожним потерпілим окремо, а кримінальне провадження, щодо якого сторони досягли згоди, підлягає виділенню в окреме провадження. Виділення кримінального провадження проводиться у порядку, визначеному положеннями статтей 217, 334 КПК.
Ініціювати укладення угоди про примирення має право лише потерпілий чи підозрюваний, обвинувачений. Вести переговори (домовлятися) стосовно укладення угоди про примирення можуть, крім цих осіб, захисник, представник (законний представник) та інша особа, погоджена сторонами (за винятком слідчого, прокурора або судді). Особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення у кримінальному провадженні, не можуть бути допитані як свідки щодо обставин, які стали їм відомі у зв'язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення (п. 8 ч. 2 ст. 65 КПК).
Угоду про примирення може бути укладено у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої та середньої тяжкості, а також у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. У кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів угода про примирення не укладається, за винятком кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке здійснюється щодо кримінальних правопорушень, визначених ст. 477 КПК.
Відповідно до ст.. 471 КПК України, в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Згідно ст.. 474 ч. 7 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.
2. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим. Угода про визнання винуватості укладається між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим за ініціативою будь-кого із цих осіб. Таку угоду не може бути укладено у провадженні, в якому бере участь потерпілий, тобто щодо злочинів чи кримінальних проступків, внаслідок вчинення яких було завдано шкоди правам та інтересам окремих громадян та/або інтересам юридичних осіб, а також у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів незалежно від кола суб'єктів, яким завдано шкоди внаслідок вчинення таких злочинів.
Суд повинен з’ясувати у обвинуваченого, чи зможе він реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов’язання, зокрема відшкодувати завдану ним внаслідок вчинення кримінального правопорушення шкоду з огляду на її розмір та строк відшкодування, визначені в угоді про примирення, чи вчинити дії, перелік яких в ній зазначено, або ж виконати обов’язки щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, викладені в угоді про визнання винуватості. Якщо ж під час судового провадження суд встановить, що обвинувачений не в змозі виконати взяті на себе зобов’язання, він відповідно до п. 5 ч. 7 ст. 474 КПК має відмовити в затвердженні угоди.
Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК (зокрема, щодо змісту та порядку укладення угоди) і закону України про кримінальну відповідальність (зокрема, щодо узгодженої міри покарання, звільнення від його відбування), наявність підстав для відмови в її затвердженні (ч. 7 ст. 474 КПК), заслуховує прокурора щодо наведеного, думку сторін щодо можливості затвердження угоди, яка розглядається.
Так, по справі № 126/1058/14-к про обвинувачення У. між прокурором прокурором прокуратури Бершадського району К. та підозрюваним У. 11 березня 2014 року укладено угоду про визнання винуватості. 31 березня 2014 року у підготовчому судовому засіданні суддя з’ясував, що обвинувачений зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов’язання, та вчинити дії, перелік яких в ній зазначено, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою, що угода відповідає вимогам КПК і закону України про кримінальну відповідальність, тому, вважав, що відсутні підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.
Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Ухавлою судді Г. від 26.09.2014 року відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором прокуратури Бершадського району Д. та обвинуваченою Ч., якій було пред"явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 310 ч.1 КК України, оскільки обвинувачена Ч. пояснила, що в зв'язку з похилим віком та відсутністю знань в галузі права не зрозуміла в повному обсязі змісту та всіх умов угоди про визнання винуватості від 26.06.2014 року, а тому не згодна на її затвердження та було повернуто обвинувальний акт прокурору для продовження досудового розслідування.
Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися у будь-який момент після повідомлення особі про підозру і до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Наприклад, якщо обвинувачений до проголошення ним останнього слова дійде згоди з прокурором чи потерпілим щодо укладення угоди (її змісту), він може перед останнім словом або під час своєї промови заявити про це суду. У такому випадку суд, надаючи можливість обвинуваченому закінчити свій виступ, згідно з ч. 3 ст. 474 КПК невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Якщо угоди (незалежно від її виду) досягнуто під час досудового розслідування, після виконання процесуальних дій, передбачених ст. 290 КПК, складений слідчим та затверджений прокурором обвинувальний акт разом із підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду (відповідно до ч. 1 ст. 474 КПК відкласти направлення цих документів до суду вправі лише прокурор).
Угоди мають на меті, з одного боку, пом"якшення покарання обвинуваченого, а з другого - зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальних справах, процесуальне спрощення розгляду справ.
Закриття кримінального провадження у справі є одним із засобів його остаточного вирішення без постановлення вироку і застосування покарання.
Протягом 2014 року у підготовчому провадженні суддями Бершадського районного суду Вінницької області у 15 кримінальних провадження було винесено ухвали про закриття кримінального провадження, з них: 11- у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, 1- у зв’язку зі смертю обвинуваченого, 3- у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Необхідно зазначити, що під час розгляду кримінальних проваджень на стадії підготовчого провадження судді Бершадського районного суду Вінницької області в повній мірі виконують вимоги КПК України та приймають рішення передбачені ст.. 314 КПК України у строки визначені законом.
Суддя Бершадського районного суду
Вінницької області Жарун А.П.
Вик. Петрик В.В.
_03_03.png)
