flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування у 2011 році

10 квітня 2012, 16:52
План
1.      Загальна характеристика цивільних справ про спадкування.
2.      Статистика розгляду цивільних справ про спадкування Бершадським районним судом Вінницької області.
3.      Основні засади регулювання спадкових відносин у цивільному законодавстві.
4.      Висновки.
 
1.Характерною ознакою сучасного періоду в Україні є існування приватної власності, і ця обставина зумовлює зростання ролі спадкування як засобу набуття права приватної власності.
Необхідно зазначити, що спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 2 вересня 1993 року «Про нотаріат», іншим законодавством. 30.05.2008 року була прийнята постанова № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування».
Із прийняттям і введенням у дію з січня 2004р. нового Цивільного кодексу України було внесено істотні зміни в підгалузь цивільного права - спадкове право. В Цивільному кодексі України значно збільшилась кількість норм, регулюючих спадкові правовідносини: в ЦК УРСР 1963р. було 40 статей (РОЗДІЛ VII «Спадкове право»), в у теперішньому Цивільному кодексі - 92 статті (Книга шоста «Спадкове право», охоплює ст.ст. 1216-1308). При цьому слід зазначити, що таке збільшення кількості норм спадкового права здійснено не в утрату утилітарності, а навпаки, більшість положень, які були прописані в ЦК УРСР, конкретизовані, уточнені та пристосовані до існуючої на цей час системи майнового обороту. Так, у ЦК 2003 р:
- втілено ідею якнайширшого охоплення числа осіб, до яких може перейти спадщина за відсутності заповіту ( збільшується кількість черг спадкоємців за законом і коло самих спадкоємців);
- скасовано особливий правовий режим спадкування предметів домашньої обстановки і грошових вкладів у кредитних установах;
- передбачено можливість складення подружжям єдиного заповіту, а також укладення спадкового договору;
               - змінено підхід до порядку прийняття спадщини;
-          спадкоємцям надано можливість перерозподілити спадщину;
-          за певних обставин суд може надати право на спадщину
-          спадкоємцю за законом, який не закликається до спадкування в порядку черги;
-          передбачено можливість складання «секретних» заповітів та заповітів « з умовою».
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України 2003р., якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 р. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 р., спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
 
2.Статистичні дані свідчать про надходження на розгляд значної кількості справ про спадкування. У першому півріччі 2010 року у провадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебувало 442 справи про спадкування.
З ухваленням рішення розглянуто 333 справи, із них позовні вимоги задоволені по 330 справах; відмовлено у задоволенні позову по 3 справах.
Із закриттям провадження розглянуто 55 справ, із залишенням заяви без розгляду - 21 справа.
Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду складав 33 справи, справи, які не розглянуто понад 3 місяці відсутні.
Жодне з рішень у справах, які надійшли до Бершадського районного суду не оскаржувались в апеляційному порядку.
Справи про спадкування розглядаються судом за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
 
3. В частині дотримання вимог Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справ про спадкування, зокрема строків розгляду справ, передбачених ст. ст. 129, 157, 203 ЦПК України, слід зазначити, що в даній категорії справ суддями цих строків додержано.
При розгляді спорів за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для її прийняття суддями Бершадського районного суду дотримано норми процесуального та матеріального права.
Так, по справах даної категорії суддями перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкоємця у державній нотаріальній
конторі за місцем відкриття спадщини, при наявності таких спадкоємців залучають їх до участі у справі в якості відповідачів.
Також звертається увага на те, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому суд виходить з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У резолютивній частині рішення суд вказує відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.
Вирішуючи позови даної категорії, визначається додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини різної тривалості переважно два, три місяці.
При вирішенні даної категорії спорів також враховується, що додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. ( від'їзд, хвороба та ін.).
Що стосується доказів, які брались до уваги судами при визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, то це переважно письмові докази - довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України.
При вирішенні позовів про визнання права власності на майно в порядку спадкування суд правильно застосовує норми матеріального та процесуального права.
При розгляді справ даної категорії, інколи позивачі неправильно визначали коло осіб, які повинні відповідати за позовом, та суд в передбаченому ст. 33. ст. 130 ЦПК України порядку вирішував питання про склад осіб, які братимуть участь у справі. Застосовувалися норми матеріального права щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільного кодексу 2003 року.
За проаналізований період в провадженні суду знаходилися і спори щодо тлумачення заповіту. Слід відмітити, що по суті спірних правовідносин судом розглянута достатньо велика кількість справ.
Тлумачення заповіту може бути здійснено після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 ЦК України (ст. 1256 ЦК).
ВИСНОВКИ
Зміст проаналізованих судових рішень дає можливість зробити висновок, що судом достатньо вивчаються та однозначно застосовується книга шоста ЦК 2003 року (спадкове право), та враховуються істотні відмінності норм матеріального і процесуального права, які регулювали правовідносини щодо спадкування ЦК УРСР 1963 року та які регулюють ці правовідносини ЦК України 2003 року.
У разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК 2003 року і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом. Положення ЦК 2003 року застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цього Кодексу.
Судом повно з'ясовуються обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіряється обґрунтованість їх доводів та заперечень, надається належна оцінку зібраним доказам та вирішуються спори відповідно до вимог закону.
При розгляді справ перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про права на спадщину.
Судом задовольняються позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом при наявності спору про спадщину між спадкоємцями. Також враховується розділ 22 Інструкції про Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 18.06.1994 року, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 ЦК України - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Судом враховується, що письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини або про відмову від неї, може відкликати її протягом строку, установленого для прийняття спадщини. Прийняття і відмова від спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
При прийнятті рішень враховується, що якщо спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво (частини перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використанні в процесі будівництва. Якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Суду необхідно суворо дотримуються вимоги процесуального законодавства на стадії прийняття позовних заяв та підготовки справ до розгляду, перевіряється відповідність заяв вимогам статей 119, 120 ЦПК. Не допускається випадків прийняття заяв без визначення ціни позову, без сплати судового збору. 
Труднощів при розгляді справ зазначеної категорії в Бершадському районному суді не виникало.
 
Суддя

Бершадського районного суду                                            В.І. Губко