Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
З набранням чинності 20 листопада 2012 року Кримінальним процесуальним кодексом України на рівні місцевих судів загальної юрисдикції розпочав функціонувати інститут слідчого судді.
За змістом положень чинного КПК, основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які приймають участь в кримінальному процесі, забезпечення законності і обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудових стадіях кримінального провадження .
Заходи забезпечення кримінального провадження (заходи кримінально-процесуального примусу) − це передбачені кримінально-процесуальним законом процесуальні засоби державно-правового примусу, що застосовуються уповноваженими на те органами (посадовими особами), які здійснюють кримінальне провадження, у чітко визначеному законом порядку стосовно осіб, котрі залучаються до кримінально-процесуальної діяльності, для запобігання та припинення їхніх неправомірних дій, забезпечення виявлення та закріплення доказів з метою досягнення дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ст. 132 КПК України, правовою підставою застосування заходів забезпечення кримінального провадження є ухвала слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК.
Заходи забезпечення кримінального провадження можуть застосовуватися до різних суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності − підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, свідка, а також інших осіб залежно від обставин кримінального провадження та поведінки його суб’єктів. Законодавець в нормах, які визначають порядок застосування кожного заходу забезпечення кримінального провадження, визначає коло осіб, щодо яких вони можуть бути застосовані та порядок їх обрання, зміни чи скасування.
Арешт майна - це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому позбавленні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт майна має тимчасовий характер, оскільки остаточне рішення про те, що належить вчинити з майном, яке арештоване, буде вирішено судом при ухваленні вироку (ст. 368 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку. Відповідно до вимог КПК арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його
Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
При вирішенні питання про накладенні арешту на майно судді Бершадського районного суду керуються нормами ст. 171 КПК де визначено вимоги, які стосуються як змісту клопотання про арешт майна, так і строків його подання до слідчого судді, суду. Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог ст. 171 КПК, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. Тому у випадку подання клопотання слідчого чи прокурора з порушенням строків, встановлених ч. 5 ст. 171 КПК, слідчий суддя постановляє ухвалу про повернення цього клопотання прокурору, а не ухвалу про відмову у його задоволенні.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Відповідно до вимог ст. 170 КПК арешт майна полягає у забороні відчужувати, розпоряджатися чи користуватися майном.
На протязі 2016 року до Бершадського районного суду Вінницької області, згідно статистичних даних, надійшло 496 клопотання щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, з них:
закінчено проваджень-492;
із порушенням строків-0;
залишок нерозглянутих-4.
За даними статистичного звіту 2016 року у Бершадському районному суді Вінницької області на розгляді перебувало 55 клопотань органів досудового розслідування про накладення арешту на майно.
З 55 клопотань даної категорії справ за рік було розглянуто 54 клопотання.
Зокрема, з 55 справ по яких було прийнято рішення, задоволено-49 клопотань,1 клопотання –повернено,у задоволенні 4 клопотань-відмовлено.
Зазначене дає підстави вважати, що в абсолютній більшості випадків, клопотання про арешт майна органів досудового розслідування за узагальнюючий період були задоволені.
Залишок нерозглянутих справ по клопотанню про арешт майна на кінець звітнього періоду становив -1 справа.
Так, 11.03.2016 року до Бершадського районного суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого про арешт майна по кримінальному провадженню № 12016020090000200 від 09.03.2016 року, за ознаками злочину передбаченого ст. 263 ч.1 КК України.
За результатами розгляду даної справи ухвалою суду від 12.03.2016 року клопотання було задоволено. Враховуючи мотиви клопотання та обгрунтування його слідчим, склад майна, на яке слідчий просить накласти арешт, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, приймаючи до уваги, що незастосування арешту саме в такий спосіб, про який просить слідчий, може призвести до пошкодження майна, щодо якого ставиться питання про накладення на нього арешту, впевнившись, що слідчим надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, враховуючи наслідки арешту майна, виходячи із розумності та співмірності в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, а також приймаючи до уваги, що є достатні підстави вважати, що патрони, на які просить накласти арешт слідчий, відповідають критеріям, зазначеним у п.3 ч.2 ст. 167 КПК України, оскільки вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом, тому клопотання суд визнає обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
29 листопада 2016 року в провадження слідчого судді Бершадського районного суду Хмель Р.В. надійшло клопотання слідчого про арешт майна по кримінальному провадженню №12016020090000941 від 28.11.2016 року.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що дане клопотання підлягає до задоволення, оскільки зазначене майно відповідає критеріям п.3 ч. 2 ст. 167 КПК України та має значення речового доказу в даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
15.04.2016 року в провадження слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області Рудя О.Г. надійшло клопотання сторони кримінального провадження слідчого про арешт майна по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12016020090000290 від 10.04.2016 року.
Розглянувши заявлене клопотання суд прийшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки накладення арешту на автомобіль про арешт якого просить слідчий, відповідає критеріям зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, являється предметом вчинення кримінального правопорушення, а також може бути використаний, як доказ у кримінальному провадженні, тому незастосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до його пошкодження чи знищення.
29.09.2016 року в провадження слідчого судді Бершадського районного суду Хмель Р.В. надійшло клопотання слідчого про арешт майна по кримінальному провадженні №12016020090000750 від 25.09.2016 року.
Ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
При цьому, у клопотанні слідчий чітко не зазначив підстави для арешту майна, не додано документів, які підтверджують належність цих речей певному власнику, в клопотання не вказано осіб, яким належать транспортні засоби, на які він просить накласти арешт та не обґрунтовано підстав пропущення строку звернення до суду з даним клопотанням (ч. 5 ст. 171 КПУ України).
13 жовтня 2016 року у зв'язку з зазначеним, суддею було винесено ухвалу про повернення клопотання слідчому для усунення недоліків.
22.07.2016 року в провадження слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області Рудя О.Г. надійшло клопотання сторони кримінального провадження слідчого про арешт майна по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020090000575 від 11.07.2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України.
З матеріалів клопотання про арешт майна вбачається, що розкладний ніж довжина леза якого складає 9, 5 см., ширина 2 см., про арешт якого просить слідчий, був вилучений під час огляду 10.07.2016 року, а з клопотанням про арешт майна слідчий звернувся 22.07.2016 року, тобто клопотання було подане з порушенням строку передбаченого КПК України.
В клопотанні слідчим не наведено жодних причин пропуску строку, не зазначено, які процесуальні та слідчі дії проводилися, та яким чином проведення процесуальних та слідчих дій унеможливили (не дали змоги) слідчому звернутися з клопотанням щодо арешту майна в строки передбачені ч. 5 ст. 171 КПК України.
За таких обставин, дане клопотання є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, а тому не підлягає до задоволення.
В цілому клопотання про арешт майна відповідають вимогам відповідних норм КПК. Разом з тим, слідчі допускають недоліки в оформленні клопотань, що перешкоджають їх розгляду. Слідчі судді вказали на такі недоліки, що були виявлені під час розгляду клопотань:
Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше 2 днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - захисника, законного представника.
Підставами для повернення клопотань про арешт майна було те, що клопотання слідчого не відповідали вимогам ст. 171 КПК, оскільки в них не були зазначені підстави накладення арешту, не зазначено ідентифікуючих ознак майна, не додані документи, що підтверджують право власності на майно, або те, що майно, яке належить арештовувати, набуто в результаті вчинення кримінального правопорушення, тощо.
Ухвала про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником або володільцем майна, які були присутні при розгляді питання про арешт майна, або із клопотанням про скасування арешту майна мають право звернутися ці ж учасники кримінального провадження, якщо вони не були присутні при розгляді питання про арешт майна.
Голова суду В.І. Губко
Головата Ю.О.
(04352) 2-39-67
_03_03.png)
