flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ст. 184 КУпАП у І півріччі 2017 року

20 вересня 2017, 08:32

На виконання плану роботи Бершадського районного суду Вінницької області на ІІ півріччя 2017 року проведено узагальнення практики розгляду справ про адміністративне правопорушення передбачені ст.184 КУпАП «Невиконання батьками або особами, що їх заміняють, обов'язків щодо виховання дітей» .

Вивчення та аналіз судової практики розгляду справ зазначеної категорії проведені з метою усунення та недопущення в подальшому помилок при розгляді справ судом та здійснення ним відповідного реагування на порушення, що допускаються іншими органами.

Під час узагальнення було використано дані статистичної звітності за І піріччя 2017 року.

За І півріччя 2017 року в провадженні Бершадського районного суду перебувало 63 справи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 184 КУпАП. За вищевказаний період судом розглянуто з винесенням постанов 61 справа.

Так, із загальної кількості справ судом повернуто для належного оформлення 6 матеріалів, 4 з яких повернулося після доопрацювання та були розглянуті Бершадським районним судом Вінницької області з винесенням постанови.

З різних підстав закрито провадження у справах щодо 17 осіб.

До закриття справ призводить, зокрема, недотримання особами уповноваженими на складання протоколу про адміністративне правопорушення вимог ст. 38 КУпАП, яка передбачає, що коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), притягнення особи до адміністративної відповідальності має відбутися не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Несвоєчасне скерування матеріалів до суду не дає можливості суду викликати правопорушника у строки, встановлені для накладення

адміністративного стягнення.

 

Особливості притягнення осіб до амініністративної відповідальності за ст.184 КУпАП

Стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме:

-      ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч. 1 ст. 184 КУпАП);

-      ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення (ч. 2 ст. 184 КУпАП);

-       вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП (ч. З ст. 184 КУпАП);

-     вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з- якого настає кримінальна відповідальність (ч.4 ст.184 КУпАП).

Вказані правопорушення тягнуть за собою адміністративні стягнення у вигляді попередження (ч.І ст.184 КУпАП) або накладання штрафу у різних розмірах (від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян- за ч. 1 ст. 184 КУпАП; від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян- за ч. 2 ст. 184 КУпАП; від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - ч. З ст. 184 КУпАП; від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за ч. 4 ст. 184 КУпАП).

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає в: 1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч. 1); 2) вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч. 2); 3) вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ч. 3). 1. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. 1. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону. За вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, якщо вони не досягає віку, з якого настає кримінальна відповідальність, несуть адміністративну відповідальність батьки або особи, які їх замінюють. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Суб'єктом правопорушень є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.

Аналіз постанов засвідчив, що обставини по справі підтверджувалися передусім протоколом про адміністративне правопорушення, складеним співробітниками органів внутрішніх справ, показаннями порушника, іншими матеріалами справи (наприклад, актом обстеження житлово-побутових умов сім'ї, актом обстеження умов проживання дітей, які опинились в складних життєвих обставинах, поясненнями свідків, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При встановленні факту ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків по догляду та вихованню дитини, суддями нерідко констатувався факт зловживання особою, що притягається до адміністративної відповідальності, спиртними напоями, або перебування нею на момент перевірки в стані алкогольного сп'яніння.

Системний аналіз справ про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП, дозволяє виділити дві групи справ цієї категорії, які розрізняються за характером вчиненого проступку.

  • До першої групи належать справи про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП, в яких невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей полягає у різних формах та проявах жорстокого поводження з дитиною (нехтування дитиною, залишення її без нагляду або батьківського піклування на певний термін, незабезпечення її життєво важливих потреб тощо).

Результати моніторингу засвідчили, що судом була розглянута незначна кількість таких справ (не більше 5% від загальної кількості), в постановах про притягнення до адміністративної відповідальності обставини справи були ґрунтовно викладені та досліджені.

Так, розглянувши зазначені справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, було встановлено, що батьки (батько/мати) «ухиляються від виконання своїх передбачених законодавством батьківських обов'язків по вихованню своєї неповнолітньої дитини. В будинку безлад та бруд, відсутні продукти харчування та їжа, відсутнє світло», тобто відсутні умови для повноцінного розвитку дитини. За ч.2 ст.184 КУпАП - було встановлено, що «повторно протягом року, після притягнення її (матері) до адміністративної відповідальності за таке ж порушення, вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не створюючи при цьому належних умов для життя та виховання дітей. На момент перевірки діти продуктами харчування не забезпечені, санітарні умови для проживання дітей не створені, відсутній сезонний одяг, чим порушила ст.184 ч.2 КУпАП», тобто ухилення матір'ю від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи обставини справи, суд постановив піддати їх адміністративному стягненню у деяких випадках у вигляді попередження.

Моніторинг засвідчив, що в більшості рішень у таких справах суд застосовув штраф як санкцію за вчинений проступок. Слід погодитись, що застосування штрафу в таких справах може лише погіршити матеріальне становище родини, що, в результаті, лише негативно вплине на дитину. Однак не викликає сумніву той факт, що попередження не може вважатися ефективним засобом впливу на порушника та корекції сімейних стосунків між батьками та дітьми.

2)  Другу групу справ про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП, складають справи, в яких висновок про невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей здійснюється на підставі відомостей про неналежну (асоціальну) поведінку дитини (дітей) або вчинення ними суспільно шкідливих діянь за місцем проживання, навчання або в громадських місцях.

Необхідно відзначити, що судом була розглянута значна кількість таких справ. Чимало справ цієї категорії стосуються випадків притягнення батьків дитини до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП через пропуск їх дітьми занять у школі, неналежне відвідування школи, проте є й справи, які стосувалася накладання адміністративної відповідальності на батьків на підставі ч.З ст.184 КУпАП за вчинення їх дітьми адміністративних проступків.

Щодо якості складених протоколів

Необхідно зазначити, що особи, які складають протоколи про адміністративні правопорушення, часто відносяться до оформлення справ поверхово і формально. Документи, згідно яких правопорушники притягуються до адміністративної відповідальності, не завжди містять належні реквізити, є випадки, що протоколи складаються неграмотно, не повно. Таким чином порушуються вимоги ст. 256 КУпАП, яка конкретно вказує, який зміст повинен мати протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення крім місця, часу вчинення і суті останнього слід зазначати точно і правильно нормативний акт, яким передбачено відповідальність за нього, наводити пояснення правопорушника, інші відомості, які необхідні для своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

На практиці ж, у деяких протоколах суть правопорушення викладена не чітко, не зазначено місце вчинення правопорушення. Також у протоколах не завжди зазначається частина відповідної статті, згідно якої особа притягається до адміністративної відповідальності.

Майже в усіх протоколах не вказано чи притягалася дана особа до адміністративної відповідальності раніше, не додавались копії постанов суду про притягнення правопорушника до відповідальності за попередній період (особливо це стосується ч.2 ст.184, де повторність вчинення правопорушення протягом року є кваліфікуючою ознакою), а також відсутні пояснення цієї особи, свідків. Це все є суттєвими порушеннями.

Слід звернути увагу на те, що в зв'язку з тим, що органи, уповноважені на складання протоколів, складають протоколи низької якості, із значними недоліками, це змушує суди відповідно реагувати на них, повертаючи амін, матеріали на доопрацювання. Така ситуація може затягувати розгляд адміністративних справ, що є вкрай не бажаним.

Доцільною також є пропозиція, щоб при складанні адміністративного протоколу вимагались у правопорушника відомості про його ідентифікаційний код, який співробітники органів внутрішніх справ зазначали б в протоколі, оскільки відсутність ідентифікаційного коду є в подальшому перешкодою для Державної виконавчої служби у виконанні постанов суду про адміністративне стягнення у вигляді штрафу та інше.

Судом при призначенні покарання враховується, що основна мета адміністративного стягнення - виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. З вивчених справ вбачається, що при накладенні адміністративного стягнення судом завжди враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. При розгляді справ даної категорії судді у відповідності до статей 245, 251, 252, 256, 280 КУпАП повно, всебічно та об'єктивно досліджують всі обставини справи в їх сукупності та виносять законні та обґрунтовані постанови у справах. Так, в постановах судді посилаються не лише на протокол про адміністративне правопорушення, а й на докази, що підтверджують вчинення даного правопорушення особою: власноручно написані пояснення правопорушника та їх усні пояснення в суді. При призначенні адміністративного стягнення враховуються дані про особу правопорушника, його каяття, молодий вік, вчинення правопорушення вперше, наявність або відсутність небезпечних наслідків. За зверненням судових рішень до виконання здійснюється постійний контроль. Випадків несвоєчасного звернення до виконання судових рішень не було. З результатів узагальнення розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 184 КУпАП за 6 місяців 2017 року вбачається, що судом виносяться цілком обґрунтовані постанови у справах даної категорії.

 

 

Суддя                                                                    В. І. Губко