Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На виконання плану роботи Бершадського районного суду Вінницької області на І півріччя 2017 року здійснено узагальнення судової практики розгляду справ про злочини проти громадської безпеки за 6 місяців 2017 року.
Однією з найважливіших умов забезпечення прав і свобод людини, недоторканості її життя та здоров’я, власності, інших суспільних інтересів є охорона громадської безпеки в країні. Громадська безпека створює атмосферу спокою серед населення, обстановку впевненості в ефективності захисту від ймовірних злочинів, у наявності для цього відповідних гарантій, відчуття безпеки, на яку можна покластися та яка заспокоює.
У сучасному Кримінальному кодексі України громадська безпека вперше стала самостійним об’єктом кримінально-правової охорони. Кримінальна відповідальність за злочини проти громадської безпеки передбачена розділом ІХ Особливої частини ККУ (статті 255–270¹ КК). Суспільна небезпечність злочинів проти громадської безпеки полягає в тому, що вони порушують безпечні умови життєдіяльності – загальну безпеку, безпеку життя, здоров’я, власності широкого та невизначеного кола осіб та безпеку інших цінностей суспільства, створюють небезпеку настання тяжких наслідків або заподіюють такі наслідки.
Під злочинами проти громадської безпеки у кримінально-правовій літературі розуміють суспільно-небезпечні, передбачені КК винні діяння (дія або бездіяльність), вчинені суб’єктами злочину, що порушують громадську (загальну) безпеку і створюють загальну небезпеку (умови) загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіюють такі наслідки. Родовим об’єктом цих злочинів є громадська безпека – це безпека від джерел підвищеної небезпеки, а саме: злочинних організацій, терористичних груп та інших злочинних об’єднань, зброї, предметів, що становлять підвищену небезпеку для оточення, вогню тощо.
Зважаючи на специфіку безпосередніх об’єктів і джерел підвищеної небезпеки, всі злочини проти громадської безпеки, можна поділити на чотири види (групи):
1) злочини, пов’язані з діяльністю злочинних організацій (ст.ст. 255–257, 258³, 260);
2) злочини, пов’язані з тероризмом (ст.ст. 258–258², 2584, 2585 259 і 266);
3) злочини, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку (ст.ст. 262–265¹, 267–269);
4) злочини, пов’язані з порушенням спеціальних правил (ст.ст. 261, 270, 270¹).
Метою зазначеного дослідження є підведення підсумків та виявлення проблемних питань, щодо розгляду справ даної категорій, їх процесуальний розгляд, та пропозиції щодо усунення проблемних питань.
Об'єктом вивчення була інформація про практику розгляду кримінальних справ пов’язаних із сферою громадської безпеки за 6 місяці 2017 року.
Офіційна статистична звітність за 2017 рік, дає можливість провести дослідження статистичних даних, а саме: здійснити статистичний (кількісний) аналіз обліку справ, процесуальний порядок їх розгляду, підвести підсумки щодо правильного порядку вирішення та виконання даних справ, вирізнити різницю між застосуванням процесуальних норм суддями та узагальнити загальні проблеми, які виникають при вирішенні даної категорії справ.
Важливістю теми узагальнення, є наявність розбіжностей у тлумаченні законодавства та його застосування, неузгодженість певних положень законів.
І. Загальні засади та принципи розгляду справ проти громадської безпеки.
Необхідною умовою забезпечення прав і свобод людини і громадянина, гідних (нормальних, безпечних) умов їх життя, збереження та примноження духовних і матеріальних цінностей є надійна охорона громадської безпеки. Тому вона вперше в історії України віднесена законодавцем до числа самостійних важливих стрижневих цінностей (об»єктів), правове забезпечення охорони яких має своїм завданням Кримінальний кодекс України, а в його Особливій частині вперше передбачена відповідальність за посягання на цей об»єкт в самостійному розділі.
Громадська безпека є елементом, складовою частиною, однієї із сфер нацональної безпеки України, яка визначається в Законі України «Про основи національної безпеки України» як «захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечується сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам».
Відбиваючись у суспільній психології, психології суспільства, громадська безпека утворює такий стан суспільної свідомості, такий соціальний настрій, який характеризується відсутністю загроз життю і здоров»ю, свободі, недоторканості та безпеці людей, власності та іншим цінностям, люди почувають себе в безпеці, є вільними від страху. Громадська безпека утворює атмосферу громадського спокою, обстановку в впевненості в надійності та ефективності захисту від ймовірних злочинів.
Суспільна небезпечність злочинів проти громадської безпеки полягає в тому, що вони порушують безпечні умови життєдіяльності - загальну (спільну) безпеку, безпеку життя, здоров»я, власності широкого і невизначеного кола осіб та безпеку інших цінностей суспільства, створюють небезпеку настання тяжких наслідків, а не рідко їх і заподіюють.
Як ми вже зазначали злочинам проти громадської безпеки відведений розділ ІХ КК України, який передбачає цілий ряд різних злочинів даної категорії.
Об’єктивна сторона злочинів проти громадської безпеки полягає у суспільно небезпечному, протиправному діянні (дії або бездіяльності), що порушує захищеність (гарантованість) життя і здоров’я людей та інших важливих цінностей суспільства, створює загальну (спільну) небезпеку настання тяжких наслідків або заподіює таку шкоду.
Суб’єктивна сторона злочинів даної категорії з формальним складом - прямий умисел, а злочинів з матеріальним складом - необережність.
Мотиви і мета більшості злочинів проти громадської безпеки не є їх обов’язковими ознаками і можуть бути різними.
Суб’єктом злочинів проти громадської безпеки є, як правило, будь-яка особа, яка досягла 16-ти, а в деяких злочинах - 14 років.
ІІ. Аналіз статистичних даних у справах даної категорії
Аналізуючи статистичну звітність Бершадського районного суду Вінницької області за формою 1-1 встановлено, що в провадженні суду за перше півріччя 2017 року перебувало 7 кримінальних провадження про вчинення злочинів(кримінальних правопорушень), що відносяться до категорії «Злочини проти громадської безпеки».
4 кримінальні провадження розглянуті з постановленням вироку,з них із затвердженням угоди про визнання винуватості 1, а 1 кримінальне провадження закрито.3 кримінальні провадження не розглянуті, є залишком на кінець звітнього періоду. Кількість осіб, які притягувались до кримінальної відповідальності по даній категорії становить 7 чоловік, з них 3 засуджених, а відносно 3 справи да кінець звітнього періоду не розглянуті судом.
Всі провадження, що надійшли до суду, за які передбачена відповідальність за злочини проти громадської безпеки, кваліфіковані за ч. 1 ст.263 КК України.
Так, по справі № 126/3467/16-к по обвинуваченню гр. Д у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, вироком від 27.01.2017 року гр. Д визнано винуватим та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком один рік. Крім того, застосовано зобов`язання, передбачені п.1, 2 ч. 1 ст.76 КК України.
По справі № 126/947/17 по обвинуваченню гр. К у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, ухвалою від 31.05.2017 року клопотання прокурора про звільнення гр. К, від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК України відповідно до положень ч. 3 ст. 263 КК України задоволено.
Звільнено гр. К від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК України на підставі положень ч. 3 ст. 263 КК України, а кримінальне провадження щодо гр.. К - закрито.
По одному кримінальному провадженні, а саме по справі № 126/3231/16-к по обвинуваченню гр.М. за ст.263 ч.1 КК України вироком від 12.01.2017 року затверджено угоду між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. гр.М. визнано винуватим та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити гр.. М від відбування покарання, якщо він на протязі 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покладено на гр. М наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Особи, які обвинувачувались по даним кримінальним провадженням є повнолітніми. По всім справам вироки набрали законної сили, апеляційних скарг не надходило.
В ході проведеного узагальнення встановлено, що особливих складнощів у суддів при розгляді кримінальних проваджень даної категорії не виникло, дії обвинувачених осіб в усіх справах були кваліфіковані вірно, вироки винесені відповідно до норм чинного законодавства, а також при розгляді зазначеної категорії кримінального провадженя судді вірно застосовують норми матеріального та процесуального права. Усі провадження розглянуті у встановлені строки, порушень не допускають.
Суддя О. Г. Рудь
_03_03.png)
