Бершадський районний суд Вінницької області

13 вересня 2013, 13:23

При кваліфікації злочинів у сфері службової діяльності слід, по-перше, з’ясувати поняття самого злочину в сфері службової діяльності.

Відповідно до примітки до ст. 364 КК:

Службовими особами у статтях 364, 365, 368, 368-2,
369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за
спеціальним повноваженням здійснюють функції
представників влади чи місцевого самоврядування, а також
обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи
комунальних підприємствах, в установах чи організаціях
посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих
чи адміністративно-господарських функцій, або виконують
такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа
наділяється повноважним органом державної влади, органом
місцевого самоврядування, центральним органом державного
управління із спеціальним статусом, повноважним органом
чи повноважною особою підприємства, установи,
організації, судом або законом
службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав ( особи, які обіймають посади в закодавчому, виконавчому або с удовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави
для іноземної держави, зокрема для державного органу або
державного підприємства), а також іноземні третейські судді,
особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові
спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому,
посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної
організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою
організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських
асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи
міжнародних судів.

Злочин у сфері службової діяльності – це суспільно небезпечне діяння, вчинене навмисно чи з необережності службовою особою, тобто особою, яка всупереч інтересам служби грубо порушує нормальну діяльність органів влади, а також органів управління підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності й господарювання, і заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Таким чином, відповідно до норм КК безпосередньо до злочинів у сфері службової діяльності законодавець відносить:

1. зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК);

2. зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 364-1 КК);

3. перевищення влади або службових повноважень (ст.365 КК);

4. перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми ( ст.365-1 КК);

5. зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги ( ст. 365-2 КК );

6. службове підроблення (ст. 366 КК);

7. службову недбалість (ст. 367 КК);

8. зловживання впливом (ст. 369-2 КК)

ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ АБО СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ ( ст. 364 КК України)

Кримінальний кодекс визначив цей злочин як умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Зловживання владою або службовим становищем, як свідчить практика, найчастіше відбувається в сукупності з іншими злочинами (розкрадання), що додатково ілюструє підвищену суспільну небезпеку цього злочину в сфері службової діяльності.

Обов’язковою ознакою зловживання владою або службовим становищем є заподіяння при цьому істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи суспільним інтересам чи інтересам юридичних осіб.

Зловживання владою або службовим становищем зазвичай відбувається всупереч інтересам служби, що вбачається із самої диспозиції ст. 364 КК України.

Зловживання владою або службовим становищем може бути вчинене як шляхом активних дій, так і шляхом бездіяльності .

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони зловживання владою або службовим становищем є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (ч. 1 ст. 364 КК).

Відповідно до п. 3 примітки до ст. 364 КК істотною шкодою у статтях 364,364-1,365,365-1,365-2,367, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

В 2012 році Бершадським районним судом розглянуто 2 кримінальних справи з постановленням вироку, в яких дії підсудних поряд з іншими статтями кримінального закону кваліфікуються за ст. 364 КК України.

Так, 26.01.2012 року Бершадським районним судом у кримінальній справі № 1-130/11, провадженням 1/202/11/12 про обвинувачення Росолика В.М. за ст. 364 ч.2 КК України, Буртового М.Я. за ст.ст.27, 246 ч.5, Плахотнюка М.Ю. за ст. 246 КК України постановлено вирок ( додаток №1), яким одного із підсудніх Росолика В.М. засуджено за ст. 364 ч.2 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком два роки і шість місяців.

Так, 27.07.2012 р. Бершадським районним судом у кримінальній справі №1-112/11, провадженням1/202/10/12 про обвинувачення Гука В.М. у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.2, 365 ч.3, 121 ч.2, 364 ч.3, 366 ч.1 КК України, Панюка В.М. у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.2, 365 ч.3, 121 ч.2, 364 ч.3, 366 ч.1 КК України постановлено вирок ( додаток №2), яким Гука В.М. визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.2, 365 ч.3, 121 ч.2, 364 ч.3, 366 ч.1 КК України і призначено йому покарання:

- за ст. 162 ч.2 КК України у виді трьох років позбавлення волі;

- за ст. 365 ч.3 КК України у виді восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки;

- за ст. 121 ч.2 КК України у виді дев’яти років позбавлення волі ;

- за ст. 364 ч.3 КК України у виді семи років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на три роки з конфіскацією всього майна ;

- за ст. 366 ч.1 КК України у виді двох років обмеження волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на три роки.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання Гуку В.М., шляхом часткового складання призначених покарань, визначено у виді десяти років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на три роки, з конфіскацією майна.

Панюка В.М. визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.2, 365 ч.3, 121 ч.2, 364 ч.3, 366 ч.1 КК України і призначено йому покарання:

- за ст. 162 ч.2 КК України у виді трьох років позбавлення волі;

- за ст. 121 ч.2 КК України у виді дев’яти років позбавлення волі ;

- за ст. 366 ч.1 КК України у виді двох років обмеження волі, з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на три роки.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання Панюку В.М. шляхом часткового складання призначених покарань визначити у виді десяти років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на три роки, з конфіскацією майна.

Колегією суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області було розглянуто апеляцію прокурора Зайка Т.В. з доповненнями, засудженого Гука В.М. з доповненнями, засудженого Панюка В.М. з доповненнями на вищевказаний вирок Бершадського районного суду від 27.07.2012 р. у кримінальній справі № 1-112/11, провадженням №1/202/10/12. За результатами розгляду, Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 21.11.2012 року ( додаток № 3) частково задоволено апеляцію прокурора Зайка Т.В., а саме: виключено з вироку призначене засудженим: Гуку В.М. та Панюку В.М. за ст. 364 ч.3 КК України, та, за сукупністю злочинів, додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки, постановляючи вирок суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон, призначивши засудженим за ст. 364 ч.3 КК України додаткову міру покарання- конфіскацію майна. Відповідно до ст. 59 ч.2 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини. Вчинені Панюком В.М та Гуком В.М злочини не носили корисливого характеру, тому вказана міра підлягає виключенню з вироку суду першої інстанції.

ЗЛОВЖИВАННЯ ПОВНОВАЖЕННЯМИ СЛУЖБОВОЮ ОСОБОЮ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ПРИВАТНОГО ПРАВА НЕЗАЛЕЖНО ВІД ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ФОРМИ (ст. 364-1 КК України)

В 2012 р. та в першому півріччі 2013 року кримінальні справи, в яких дії підсудніх кваліфікуються за ст. 364-1 КК України Бершадським районним судом не розглядалися.

ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

(ст. 365 КК України)

В 2012 р. та в першому півріччі 2013 року кримінальні справи, в яких дії підсудніх кваліфікуються за ст. 365 КК України Бершадським районним судом не розглядалися.

ПЕРЕВИЩЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ СЛУЖБОВОЮ ОСОБОЮ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ПРИВАТНОГО ПРАВА НЕЗАЛЕЖНО ВІД ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ФОРМИ (ст.365-1 КК України)

В 2012 -2013 р.р. в провадженні Бершадського районного суду знаходилась кримінальна справа про обвинувачення Чорнокульської Н.І. за ст. ст. 365-1 ч.2, 366 ч.2 КК України. Згідно постанови про пред'явлення обвинувачення від 29.03.12 року та обвинувального висновку Чорнокульська Н.І. обвинувачується в тому, що вона, 26.04.2011 року, працюючи на посаді керуючої Бершадського відділення Вінницької філії Акціонерного банку "Київська Русь" і виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки, будучи матеріально-відповідальною службовою особою юридичної особи приватного права, достовірно знаючи про відсутність грошових коштів на рахунку СФГ "Лендонар" в сумі 850000 грн., перевищуючи надані їй повноваження, передбачені посадовою інструкцією, в порушення договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, вимог нормативних актів, які регламентують діяльність банку, умисно, в приміщенні Бершадського відділення ВФ АБ "Київська Русь", яке знаходиться за адресою: м. Бершадь, вул. Радянська, 15, одноособово незаконно підписала в графі "Контролер" грошовий чек ЛГ 8048048 від 26.04.2011 року як контролююча особа банку, чим засвідчила завідомо неправдиву інформацію про наявність грошових коштів у вказаній сумі на рахунку СФГ "Лендонар", після чого зайняла робоче місце касира і незаконно видала голові СФГ "Орхідея" Наскромнюк Л.О. з каси Бершадського відділення АБ "Київська Русь" грошові кошти в сумі 850000 гривень, які належали АБ "Київська Русь", чим вчинила перевищення повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми дій, які явно виходять за межі наданих повноважень, які спричинили тяжкі наслідки інтересам юридичної особи та службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, яке спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст.365-1 ч.2, ст.366 ч.2 КК України. Заступником прокурора Вінницької області стосовно Чорнокульської Н.І. було порушено кримінальну справу за ч.2 ст.365-1 КК УКраїни яка на час вчинення підсудною Чорнокульською Н.І. діяння не набрала законної сили, оскільки Кримінальний Кодекс України було доповнено статтею 365-1 згідно із Законом № 3207-VI від 07.04.2011 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення, який набрав чинності 01.07.2011 року, а підсудна Чорнокульська Н.І. вчинила діяння 26 квітня 2011 року, тому постановою Бершадського районного суду у справі № 202/1384/12, провадженням №1/126/14/13 від 18.04.2013 р. кримінальну справу про обвинувачення Чорнокульської Н.І. за ст.ст. 365-1 ч. 2, 366 ч.2 КК України було повернуто прокурору Вінницької області для організації проведення додаткового розслідування, для надання юридичної кваліфікації діям підсудної Чорнокульської Н.І. та проведення слідчих дій у відповідності до чинного кримінально-процесуального закону з урахуванням закону, що діяв на час вчинення Чорнокульською Н.І. діяння та послідуючим доповненням кримінального закону ст. 365-1 КК України.

Також, Постановою Бершадського районного суду від 25.01.2013 р. кримінальну справу № 202/2934/12, провадженням №1/126/27/13 про обвинувачення Барабаша М.І. у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України було направлено прокурору Бершадського району для організації проведення додаткового розслідування. Однак, у даній справі надійшла апеляція прокурора і на даний час вищевказана справа перебуває на розгляді в Апеляційному суду Вінницької області.

ЗЛОВЖИВАННЯ ПОВНОВАЖЕННМИ ОСОБАМИ, ЯКІ НАДАЮТЬ ПУБЛІЧНІ ПОСЛУГИ (ст.365-2 КК України)

В 2012 р. кримінальні справи, в яких дії підсудніх кваліфікуються за ст. 365-2 КК України Бершадським районним судом не розглядалися.

В першому півріччі 2013 року Бершадським районним судом постановою від 15.01.2013 р. ( додаток № 14) кримінальну справу № 1-261/11, провадженням №1/126/8/13 про обвинувачення Сіроша О.М. у скоєнні злочину, передбаченого ст. 365-2 ч.3 КК України було направлено прокурору Бершадського району для організації проведення додаткового розслідування. Однак, на рішення у даній справі надійшла апеляція прокурора і на даний час справа перебуває на розгляді в Апеляційному суді Вінницької області.

СЛУЖБОВЕ ПІДРОБЛЕННЯ

(ст. 366 КК України)

Стаття 366 КК України визначає посадове підроблення як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видачу за відомо неправдивих документів.

Це – спеціальний вид зловживання владою і службовим становищем (за об’єктивною стороною) і спеціальний вид підроблення документів (за суб’єктом злочину).

Об’єктивну сторону службового підроблення досить детально визначає ст. 366 КК України. Це внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання та видача завідомо неправдивих документів.

Внесення службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей передбачає внесення до відповідного бланку, протоколу, довідки тощо відомостей, що не відповідають дійсності.

Підроблення документів – це повна або часткова зміна змісту вже оформленого документа (підчищення, додрукування та ін.), внесення до нього відомостей, що цілком або частково не відповідають дійсності.

Видачею завідомо неправдивого документа є представлення службовою особою зацікавленій особі підробленого (фальшивого) документа, зміст якого не відповідає дійсності (неправдива довідка про інвалідність, підроблена ліцензія тощо).

Отже, підроблення – це зміна змісту справжнього документа або складання повністю підробленого (фальшивого) документа, що зовні має ознаки документа дійсного.

Перший вид підроблення, пов’язаний з підчищеннями, іншими вилученнями тексту, дат, підписів, печаток, штампів та їхніми змінами, прийнято називати технічною, матеріальною підробкою.

Другий вид підроблення іменують підробкою інтелектуальною.

При службовому підробленні обов’язковою ознакою цього злочину є його здійснення службовою особою з використанням службового становища, використанням наданих йому службових повноважень.

Диспозиція ст. 366 КК України передбачає завідомість учинених при цьому дій, з чого можна зробити висновок, що службова підробка відбувається тільки з прямим умислом.

Мотиви злочину, як і його мета, на кваліфікацію вчиненого не впливають, але мають встановлюватись у процесі розслідування справи і враховуватись при визначенні міри покарання винному.

Як правило, мотиви цього злочину корисливі, а його метою є отримання вигоди в тій чи іншій формі.

Особа, яка одержала підроблений документ і свідомо, навмисно його використовує, має нести відповідальність за ч. 3 ст. 358 КК України за використання завідомо підробленого документа.

В 2012 році Бершадським районним судом було розглянуто 6 справ про обвинувачення осіб за ст. 366 КК України, з них:

- з постановленням вироку- 3 ( копії вироків додатки №№ 5,6,7);

- з направленням справи для організації проведення додаткового розслідування -1( копія постанови додаток №4);

- із закриттям провадження по справі та звільненням осіб від кримінальної відповідальності за ст. 366 КК України внаслідок акту амністії -2 (копії постанов додатки №№8,9).

Крім того, у справі № 1-194/11, провадженням № 1/202/16/12 про обвинувачення Б. у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.2, 366 ч.1 КК України Ухвалою Апеляційного Суду Вінницької області від 08.08.2012 року (додаток №10) було частково задоволено апеляцію засудженого Б. і його захисника Кольченка В.І. та скасовано вирок Бершадського районного суду від 30.05.2012 р. (додаток №11), а справу повернуто на додаткове розслідування, через неповноту досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

В першому півріччі 2013 року Бершадським районним судом було розглянуто 2 справи про обвинувачення осіб за ст. 366 КК України, з них:

- з постановленням вироку-2 (додатки № 12 12А);

- із закриттям провадження по справі та звільненням осіб від кримінальної відповідальності за ст. 366 КК України внаслідок акту амністії -1 (додаток №13).

СЛУЖБОВА НЕДБАЛІСТЬ ( ст.367 КК України)

В 2012 р. та першому півріччі 2013 року кримінальні справи, в яких дії підсудніх кваліфікуються за ст. 367 КК України Бершадським райсудом не розглядалися.

ЗЛОВЖИВАННЯ ВПЛИВОМ (ст.369-2 КК України)

В 2012 р. та першому півріччі 2013 року кримінальні справи, в яких дії підсудніх кваліфікуються за ст. 369-2 КК України Бершадським райсудом не розглядалися.

Голова Бершадського районного суду

Вінницької області КУЙБІДА А.І.

(Вик. Ситник В.М. 0-4352-23967)