Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Відповідно до ст. 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.
Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, диверсію, бандитизм , терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, незаконне заволодіння транспортним, хуліганство.
Аналізуючи історію держави та права України ряд науковців у своїх працях стверджують, що злочинність неповнолітніх та молоді залишається непоборною протягом кількох століть, а наприкінці XX ст. відмічено її зростання. Основна причина такого явища полягає в тому, що розвиток значної частини неповнолітніх часто відбувається у дуже несприятливих економічних, соціальних та побутових умовах.
У підлітковому віці йде не лише процес інтенсивного фізичного формування, а й духовного та інтелектуального розвитку, усвідомлення справжньої мети і значення життя людині та таких понять, як совість, добро, віра, повага, любов. У цей період життя починають виявлятися індивідуальні здібності людини, формується воля та свідомість.
В умовах значного зниження життєвого рівня певної частини суспільства, його соціального розшарування розвиток характеру і поведінки певної частини підлітків ускладнюється. У неповнолітніх, які формуються як особистості в умовах соціального ризику, виникають відчуття самотності і відчуженості, що нерідко призводить до нерозважливих проступків, скоєння різного роду правопорушень та вчинення тяжких злочинів.
Найпоширенішим методом боротьби зі злочинністю неповнолітніх є її запобігання. Це завдання є пріоритетним для правоохоронної системи нашої держави. Суспільство заклопотане, перш за все, тим щоб захистити себе від неповнолітніх правопорушників, і водночас повернути до нормального життя тих, які стали на хибний шлях. Велике значення для профілактики злочинності серед неповнолітніх має процесуальна діяльність судів, що здійснюють провадження у кримінальних справах. Ефективні правові заходи, які суди застосовують щодо неповнолітніх, можуть реально запобігати вчиненню ними нових злочинів та виправленню підлітків. Здійснюючи правосуддя щодо неповнолітніх, суди мають забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод як неповнолітнього підсудного, так й інших учасників процесу.
Під час провадження слідства та розгляду суддею справи про застосування примусових заходів виховного характеру до вищезазначеного неповнолітнього необхідно, відповідно до вимог КПК України, з'ясувати:
1) вік неповнолітнього - число, місяць і рік народження (до справи має бути долучена копія свідоцтва чи актового запису про народження);
2) стан здоров'я та рівень загального розвитку неповнолітнього (за наявності даних про його розумову відсталість, не пов'язану з душевним захворюванням, слід з'ясувати, чи здатний він повністю усвідомлювати значення своїх дій і якою мірою може керувати ними, для чого в разі потреби призначається експертиза за участю фахівців у галузі дитячої та підліткової психології, або ж зазначені питання виносяться на вирішення експертів-психіатрів);
3) умови життя, виховання і поведінку неповнолітнього;
4) обставини, що негативно впливали, на виховання неповнолітнього, можливий вплив дорослих, які втягнули його в суспільно небезпечну діяльність;
5) ставлення неповнолітнього до вчиненого, навчання чи праці, дані про його сім'ю.
Стан підліткової злочинності викликає глибоке занепокоєння та зумовлює необхідність пошуку нових засобів її попередження, вжиття додаткових заходів з боку державних органів і громадськості, що сприятимуть поступовому скороченню злочинних проявів у середовищі неповнолітніх.
Зокрема в провадженні Бершадського районного суду Вінницької області протягом 2012 року перебували кримінальні справи відносно 9 неповнолітніх осіб, з яких по 8 справах постановлено вирок, яким вказаних осіб засуджено.
Так одну неповнолітню особу чоловічої статі засуджено до позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України. При цьому даний злочин було вчинено особою у віці від 14 до 16 років.
Також трьома особами у віці від 14 до 16 років було вчинено злочини проти власності, зокрема крадіжки, відповідальність за які передбачена ст. 185 КК України. До таких осіб було застосовано покарання у вигляді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання із застосуванням іспитового строку.
Щодо неповнолітніх осіб у віці від 16 до 18 років, то Бершадським районним судом у 2012 році було засуджено дві особи даного віку за крадіжку та застосовано до них покарання у вигляді громадських робіт та позбавлення волі із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Також було засуджено дві особи даного віку до позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання із застосуванням іспитового строку за вчинення злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.
Аналіз статистичних даних та дослідження вищевказаних кримінальних справ говорить про те, що 30% неповнолітніх осіб, які вчинили злочин виховувались у родині з одним з батьків і 100% даних осіб являлись учнями школи, гімназії чи ліцею. Також варто зазначити, що з дев’яти неповнолітніх осіб лише одна особа жіночої статі.
Суддями Бершадського районного суду при розгляді кримінальних справ про вчинення злочину неповнолітніми особами було здебільшого дотримано встановлені кримінально – процесуальним кодексом України в редакції 1960 року строки. Обвинувальних актів про вчинення злочину неповнолітньою особою у 2012 році до суду не надходило, а тому всі вищенаведені справи розглядались відповідно до вимог прикінцевих та перехідних положень КПК України та вимог КПК України в редакції 1960 року.
Причинами відкладення розгляду справ в разі їх наявності, здебільшого зазначено неявка підсудного чи його законного представника.
Також варто зазначити, що при дослідженні статистичних даних встановлено, що не мали місце випадки порушення законодавства при досудовому розслідуванні справ вказаної категорії, як і відсутні випадки порушення прав чи законних інтересів неповнолітніх осіб при розгляді справ, де вони є обвинуваченими.
Узагальнюючи судову практику та беручи до уваги той факт, що всі неповнолітні особи, засуджені Бершадським районним судом у 2012 році являлись учнями шкіл, ліцеїв, гімназій, професійно – технічних навчальних закладів, варто зазначити, що на сьогоднішній день спостерігається низький рівень правової освіти та культури у навчальних закладах, а також неефективне застосування виховних та профілактичних заходів, спрямованих на запобігання вчиненню злочинів неповнолітніми особами. При цьому у більшості неповнолітніх підсудних позитивна, або ж формально позитивна характеристика з навчального закладу.
Дані обставини призводять до висновку про необхідність підвищення профілактики серед неповнолітніх безпосередньо у навчальних закладах, зокрема: співбесіди з батьками або особами, які їх замінюють, лекції представників судових та правоохоронних органів, нагляд та реагування з боку органів місцевого самоврядування та виконавчої влади.
Суддя Бершадського районного суду Хмель Р.В.
Виконавець Натальчук О.А.
_03_03.png)
