Аналіз судової практики розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Аналіз судової практики розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

     На виконання завдання Бершадського районного суду Вінницької області проведено аналіз судової практики  розгляду  справ з приводу оскарження рішень, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування за 2018 рік. 

    За результатами проведеного аналізу встановлене наступне. 

    Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України) визначено порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування (глава 26). Передбачено, які саме рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким саме (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем тимчасово вилученого майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені (ч. 1 ст. 303 КПК України).

     Реалізація на практиці норм, визначених главою 26 КПК України є важливою гарантією захисту прав учасників кримінального процесу і, відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України, – однією з засад кримінального провадження.

    Судовий контроль на стадіїї досудового розслідування, який відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України здійснюється слідчими суддями місцевих судів, забезпечує об’єктивність вирішення питання щодо законності чи незаконності рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора, більш широкі можливості зацікавлених осіб у відстоюванні своїх інтересів, авторитетність та обов’язковість прийнятого за результатами розгляду скарги рішення.

      Згідно статистичних даних у 2018 році в провадженні слідчих суддів Бершадського районного суду Вінницької області  всього перебувало 93 скарги на вищевказані рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, з них 73 скарги розглянуто.

Таблиця № 1 відображає судову статистику надходження та розгляду скарг за категоріями, визначеними ч. 1 ст. 303 КПК України. 

Таблиця № 1 

    З наведених даних очевидно, що абсолютна більшість скарг пов’язана з невнесенням відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України) та оскарженням рішення слідчого про закриття кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України). Саме тому судова практика з цих питань підлягатиме більш детальному аналізу, зокрема в аспекті перевірки слідчими суддями законності підстав відповідного рішення слідчого чи прокурора.

     І. Оскарження бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. 

    Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) та розпочати розслідування.

     Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

      В свою чергу, бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у невиконанні вищевказаної законодавчої норми, може бути оскаржена на досудовому провадженні слідчому судді місцевого суду – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, що є проявом гарантій захисту прав учасників кримінального провадження.

        Проведеним узагальненням судової практики встановлено, що за результатами розгляду скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про злочин, слідчі судді, перевіривши законність підстав відповідних рішень посадових осіб, постановлюють ухвали про:

1) задоволенння скарги;

2) відмову у задоволенні скарги;

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, задовольняючи скаргу особи, слідчі судді зобов’язують посадову особу правоохоронних органів (слідчого, прокурора) вчинити певну дію – внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення.

      Наприклад, ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду  Вінницької області від 21 червня 2018 року задоволено скаргу Г. на бездіяльність Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей  про кримінальне правопорушення  до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

   Задовольняючи скаргу  Г. на бездіяльність органу досудового розслідування, яке полягало у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 20 грудня 2017 року, слідчий суддя послався на ч. 4 ст. 214 КПК України, яка регламентує загальні положення досудового розслідування та безумовний обов’язок уповноважених осіб приймати та реєструвати заяви чи повідомлення про злочини.

     В ухвалі слідчий суддя також зазначив, що, оскільки  посадовими особами Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, яким була спрямована заява Г. для розгляду та прийняття  рішення в межах компетенції, не вчинені дії, передбачені ч. 4 ст. 214 КПК України, це підтверджує бездіяльність посадових осіб вказаного правоохоронного органу в частині невнесення відомостей про злочин до ЄРДР.

    Ухвали про відмову у задоволенні скарг слідчими суддями приймаються, як правило, з підстав відсутності в заявах (повідомленнях) про вчинене кримінальне правопорушення об’єктивних даних, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб, тощо).

  Наприклад, ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні скарги Р. на  бездіяльність прокурора  Бершадської  місцевої прокуратури яка полягла у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 29.01.2019 року.

   За результатом розгляду скарги  слідчим  суддею встановлено, що  заява Р. не містить відомостей саме про злочин, так як в ній відсутні об’єктивні дані, що можуть свідчити про ознаки злочину, зокрема фактичного існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події,часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення

В ухвалі слідчий суддя також зазначив, що  невнесення відомостей до ЄРДР із заяв, які за своєю суттю не є заявою про кримінальне правопорушення, не є бездіяльністю слідчого чи прокурора в розумінні положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України. 

 ІІ. Розгляд скарг на рішення про закриття кримінального провадження.

     Закриття кримінального провадження, відповідно до ст. 283 КПК України, – є однією з форм закінчення досудового розслідування. Стаття 284 КПК передбачає підстави та порядок такого закриття.

    Можливість оскарження рішення слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження передбачена п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 303 КПК України. Порядок розгляду слідчим суддею скарги на постанову про закриття кримінального провадження є загальним та здійснюється відповідно до ст. 306 КПК України.

  Аналіз резолютивних частин судових рішень свідчить про те, що за результатами розгляду скарг на рішення про закриття кримінального провадження слідчі судді постановлюють ухвали про:

1) задоволення скарги;

2) відмову у задоволенні скарги;

3) закриття судового провадження.

    Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності. Слідчі судді, перевіряючи дотримання посадовими особами вказаних вимог, залишали в силі постанову про закриття кримінального провадження, або скасовували таку постанову, при цьому вказуючи на обставини кримінального провадження, які слідчим чи прокурором не встановлені, не отримали належної правової оцінки, або безпосередньо зазначали, які слідчі дії необхідно вчинити додатково.

    Приклад ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження:

   Ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду  від 18 червня 2018 року відмовлено у задоволенні скарги С. на постанову слідчого Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області від 28.02.2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 12.11.2015 року.

    В ухвалі слідчий суддя зазначив, що із досліджених матеріалів кримінального провадження  встановлено, що органами слідства зібрано достатньо доказів, які вказують, що в діях З., відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст.366 КК України.

    Оскільки, в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження, факт проведення загальних зборів за 2011-2012 роки підтвердило чимало осіб із числа жителів с. Війтівка, зокрема Г.Л.В., Р. Я.Г., В.Ю.Г., С. М.Б., Б.С.Г., Т. Є.А., крім того факт проведення зборів у вказані роки підтверджено керуючим справами Бершадської районної ради Г. М.П.,  заступником голови Бершадської РДА  Г.Н., які також повідомили, що за вказані періоди проводились збори села які проводились у приміщенні будинку культури с.Війтівка, про що осіб було заздалегідь повідомлено.

     Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що при дослідженні обставин даного кримінального провадження слідчим дотримані вимоги ч. 2 ст. 9 КПК України.

      Необхідно зауважити, що ухвали слідчих суддів про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, підлягають оскарженню в апеляційному суді, який, в свою чергу, є останньою інстанцією у цій категорії справ (ч. 2 ст. 309 КПК України).

      Приклад ухвали про задоволення скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження:

     Ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області  від 21 грудня 2018 року  задоволено скаргу   Д.  на постанову заступника начальника СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області про закриття кримінального провадження, винесену 07.11.2018 року

     Своє рішення слідчий суддя вмотивував тим, що при винесенні оскаржуваної постанови про закриття провадження у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, слідчим не дотримані вимоги ч. 2 ст. 9, ч. 5 ст. 110 КПК України,  рішення про відсутність складу злочину прийнято передчасно, оскільки не з’ясовані всі обставини події.

      Підставою для закриття судового провадження за вказаною категорією справ є самостійне скасування слідчим чи прокурором рішень про закриття кримінальних проваджень в порядку ч. 2 ст. 305 КПК України.

Так, ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2018 року провадження за скаргою  Ш. на постанову слідчого про закриття кримінального провадження закрито у зв’язку із скасуванням вказаної постанови слідчого прокурором Теплицького відділу Бершадської місцевої прокуратури 07.08.2018 року.

  ІІІ. Аналіз стану дотримання процесуальних вимог щодо строків оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

         Строк подання особою скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора регламентований ч. 1 ст. 304 КПК України і становить 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Разом з тим, зазначена норма визначає особливий порядок обчислення строку оскарження рішення слідчого чи прокурора, яке оформлюється постановою. В такому випадку строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

       Згідно зі ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями не береться до уваги той день, від якого починається строк. Строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.

    Відповідно до роз’яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 1640/0/4-12 від 09.11.2012 року «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» обчислення строку оскарження бездіяльності починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено кримінальним процесуальним законодавством для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.

     Проведеним узагальненням встановлено, що слідчими суддями Бершадського районного суду в процесі розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування увага щодо перевірки дотримання особою встановлених законодавцем строків оскарження приділялася в першу чергу.

     У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, і якщо особа не порушувала питання про поновлення цього строку, скарга на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України поверталася особі вмотивованою ухвалою. Або, навпаки, слідчі судді на підставі   ст. 117 КПК України за наявності відповідної заяви поновлювали строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо тощо). Підставою для поновлення строків також могли бути визнані й об’єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги. 

        ІV. Підстави та порядок повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, відмови у відкритті провадження за такими скаргами.

 Згідно з ч.2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо:

 1)    скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.

 2)    скарга не підлягає розгляду в цьому суді.

3)    скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч.1  цієї статті, і особа, яка її подала не порушує про поновлення цього строку.

 Так,  ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області  скаргу Я. на бездіяльність керівника Бершадської місцевої прокуратури  повернуто заявнику, оскільки вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті та заявник  не порушує питання про поновлення цього строку.

       Результати аналізу судової практики свідчать, що основними підставами повернення скарги особі, яка звернулась до суду, було саме звернення особою після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України.

    Але слідчими суддями, в разі обгрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку  ці строки поновлювались. 

1. V.Стан дотримання законодавчих вимог щодо порядку розгляду відповідних скарг, зокрема щодо дотримання встановлених строків розгляду.

           Скарги передаються на розгляд слідчим суддям відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 35 КПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

        Згідно ч.2 ст. 306 КПК України визначено  такі  строки для розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування: не пізніше 72 годин з моменту надходження відповідної скарги, не пізніше 5 днів з моменту надходження скарги на рішення про закриття кримінального провадження. Така поспішність необхідна для збереження можливості проведення слідчих дій по факту злочину.

         Під час розгляду скарг слідчі судді в основному  дотримуються правил судового розгляду та строків розгляду встановлених КПК України.

         Недотримання процесуальних строків розгляду відповідних скарг, що передбачені КПК України, як вбачається з судової практики, зумовлено не залежними від слідчого судді причинами. Зокрема, це стосується строків витребування матеріалів кримінального провадження, дослідження яких є невід’ємною умовою прийняття обґрунтованого рішення за результатами розгляду скарги на постанову слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження. Незважаючи на те що стосовно цієї категорії скарг, як зазначалось вище, встановлено більш тривалий строк розгляду порівняно з іншими скаргами,  процесуальні строки у таких випадках порушуються через те, що витребувані матеріали надходять на запит суду лише через 5-7 днів з моменту їх витребування.

    Також випадки недотримання процесуальних строків розгляду скарг пов’язані з часовими витратами, необхідними для забезпечення належного повідомлення скаржника, участь якого відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК є обов’язковою при розгляді такої скарги. Таким чином, за умови належного дотримання процесуальних вимог щодо способів повідомлення про здійснення розгляду скарги реалізація окремих із них (наприклад, повідомлення засобами поштового зв’язку) об’єктивно перешкоджає дотриманню строків розгляду відповідного клопотання.

1. VI. Апеляційний перегляд ухвал слідчих суддів, постановлених за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

   Кримінальним процесуальним законодавством (ст. 24 КПК України) кожному гарантується право на перегляд судом вищого рівня вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи. Закріплене право на оскарження ухвал слідчого судді в ході досудового провадження відповідає визначеним європейським стандартам і спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.

     Аналіз змісту глави 26 КПК України надає підстави стверджувати, що з усіх ухвал слідчих суддів, постановлених за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування в апеляційному порядку можуть бути оскаржені лише:

1) ухвала про повернення скарги (ч. 6 ст. 304, ч. 2 ст. 309 КПК України);

2) ухвала про відмову у відкритті провадження (ч. 6 ст. 304, ч. 2 ст. 309 КПК України);

3) ухвала про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9^-1 частини першої статті 284 цього Кодексу (ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КПК України).

4) скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру (ч.2 ст. 309 КПК).

    Однак, є непоодинокі випадки коли заявники подають  апеляційні скарги на ухвали слідчого судді, які не підлягають оскарженню.  

      Протягом  2018 року  заявниками було подано 7 апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів Бершадського районного суду за результатами  розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора.

Результати розгляду ухвал слідчих суддів за апеляційними скаргами відображені в Таблиці № 2.

Таблиця № 2

   З наведених даних вбачається, що відсоток  оскаржених і скасованих у 2018 році  ухвал слідчих суддів є  незначним, що свідчить про те, що слідчі судді Бершадського районного суду  розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування протягом 2018 року проводили в цілому якісно, з дотриманням норм процесуального права, забезпечуючи кожному право на належний судовий захист.

Помічник  судді                                                                     Петрик  В.