Узагальнення судової практики розгляду судами спорів , що виникають з обов’язку батьків утримувати дитину за І півріччя 2018 року

Бершадським районним судом Вінницької області проведено узагальнення судової практики з розгляду цивільних справ , що виникають з обов’язку батьків утримувати дитину ( дітей ) за І півріччя 2018 року.

Узагальнення проводилось з метою виявлення спірних та проблемних питань при застосуванні законодавства під час розгляду справ про стягнення аліментів.

Відповідно до ст.51 Конституції України батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Проведеним  узагальненням встановлено, що законодавством, яке регулює спірні правовідносини є: Конституція України; Конвенція про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікована постановою Верховної Ради України за №789-ХІІ від 27.02.1991 року ; Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2002р. №1203  “Про затвердження Порядку стягнення аліментів на дитину ( дітей ) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі , з якою не укладено договір про подання правової допомоги ” ; Сімейний кодекс України ; Цивільний процесуальний кодекс України ; Постанови КМУ №146 від 26.02.1993 року «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», №189 від 22.02.2006 року «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», Постанова Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 р. “ Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства , материнства , та стягнення аліментів.

Відповідно до статистичного звіту - «Про розгляд справ у порядку цивільного судочинства» (форма 2-ц) за перше півріччя 2018 року до Бершадського районного суду Вінницької області надійшло 105 справ позовного провадження про стягнення аліментів та в порядку наказного провадження розглянуто та  видано 11 судових наказів про стягнення аліментів. Залишок нерозглянутих справ про стягнення аліментів на початок звітного періоду становив 40 справ зазначеної категорії. Всього за перше півріччя розглянуто  100 справ позовного провадження про стягнення аліментів, 90 з них із ухваленням рішення, 10 справ залишено без розгляду. На кінець першого півріччя 2018 року нерозглянутих залишилось 45  справ зазначеної категорії.

Главою 9 СК України передбачено права та обов’язки подружжя по утриманню дітей.

Главою 15 СК України закріплено обов’язок матері, батька утримувати дитину та його виконання. Так, зокрема, норми глави 15 СК України визначають окремі види зобов’язань про стягнення аліментів на користь тих чи інших осіб, зокрема:

- обов’язок матері, батька утримувати дитину до досягнення нею повноліття;

- обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання;

- обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків.

Проведеним узагальненням встановлено, що найбільш поширеною є практика заявлення позовних вимог про стягнення аліментів на дитину до досягнення нею повноліття.

До проблемних питань , що виникають при вирішенні даної категорії справ можна віднести наступні :

• Позивачами невірно сформульовано вимоги ( ставиться питання про стягнення аліментів в твердій грошовій формі , разом з цим позивач просить стягувати не менше 50% прожиткового мінімуму ) ;
• Визначення позивачами розміру аліментів в частці від доходу відповідача без зазначення мінімального встановленого законом розміру ( ¼ доход у-без 50% мінімального ) ;
• Визначення майнового стану відповідача .

П.17 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз’яснює, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Як встановлено в ході проведення узагальнення в переважній більшості вказаних справ позивачами виступали матері неповнолітніх дітей з якими вони проживали.

Крім того, судді враховували чи офіційно працевлаштований відповідач, чи має він мінливий, нерегулярний дохід, визнання позову відповідачем, інші витрати відповідача на проживання (сплата комунальних послуг, оренда житла), вік сторін, надання добровільно матеріальної допомоги дитині, наявність кредитних зобов’язань тощо.

При цьому надсилаємо справи у спорах , що виникають з обов’язку батьків утримувати дитину ( дітей ) , що були на розгляді в  І півріччі 2018 року в кількості 5 ( п’яти  ) штук , а саме : справа № 126/64/18 на 49 арк., справа       № 126/1078/18 на 22 арк., справа № 126/458/18 на 32 арк., справа № 126/3157/17 на 24 арк., справа № 126/3567/17 на 113 арк.

Голова суду                                                                                    В.І.Губко