Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Недоговірні зобов'язання - це зобов'язання, які виникають за відсутності укладеного між сторонами договору, відповідно до певних юридичних фактів. Ці зобов'язання можуть виникати як із неправомірних дій (заподіяння шкоди), так і правомірних (публічна обіцянка винагороди тощо).
Правове регулювання недоговірних зобов’язань здійснюється підрозділом 2 розділу 3 ЦК України.
Відмінність недоговірних зобов’язань від договірних полягає у наступному:
- договірні зобов’язання виникають у разі укладення цивільно-правового договору, а не договірні – в тому разі, якщо суб’єкти не перебували в договірних відносинах;
- договірні зобов’язання завжди існують між сторонами, а не договірні – це завжди новий юридичний обов’язок. У деліктних зобов’язаннях він покладається на правопорушника замість невиконаного;
- договірні зобов’язання є відносними, а не договірні виникають з порушення абсолютних прав;
- договірні зобов’язання регулюються як імперативними, так і диспозитивними нормами, а не договірні – суто імперативними;
- у разі порушення договірного зобов’язання відповідальність можлива як у формі відшкодування збитків, так і у формі сплати неустойки, а не договірного зобов’язання – лише у формі відшкодування збитків;
- у договірних зобов’язаннях на розмір відповідальності впливає вина кредитора, а для зобов’язань із відшкодування шкоди має значення лише умисел і груба необережність потерпілого та матеріальний стан заподіювача шкоди – фізичної особи.
Цивільний кодекс України виділяє такі види недоговірних зобов’язань:
- зобов’язання із публічної обіцянки винагороди;
- зобов’язання із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення;
- зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи;
- зобов’язання із створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;
- зобов’язання із відшкодування шкоди;
- зобов’язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
У І півріччі 2019 року в провадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебувало 19 справ про спори про недоговірні зобов’язання, що на 14 % менше від кількості справ (22 справи), що перебували в провадженні суду у І півріччі 2018 року.
У І півріччі 2019 року з 19 справ, що перебували на розгляді було розглянуто 10 справ, з яких 8 – з ухваленням рішення (із задоволенням позову), 2 – залишено без розгляду. На кінець зазначеного періоду залишилось 9 нерозглянутих справ, з яких по 3 справах провадження зупинено. За результатами розгляду справ зазначеної категорії у І півріччі 2019 року розмір грошових коштів, що присуджено до стягнення становив 41346 грн., у тому числі моральної шкоди 2500 грн.
У І півріччі 2018 року з 22 справ, що перебували на розгляді було розглянуто 14 справ, з яких 6 – з ухваленням рішення (із задоволенням позову), 5 справ передано в інші суди, по 1 справі закрито провадження, 2 – залишено без розгляду. На кінець зазначеного періоду залишилось 8 нерозглянутих справ. За результатами розгляду справ зазначеної категорії у І півріччі 2018 року розмір грошових коштів, що присуджено до стягнення становив 30037 грн., у тому числі моральної шкоди 5000 грн.
В порівнянні статистичний даних зазначених періодів можна дійти висновку, що не дивлячись на те, що у І півріччі 2019 року було на 14 % менше справ про спори про недоговірні зобов’язання, ніж у І півріччі 2018 року, проте розмір грошових коштів, що присуджено до стягнення був на 27 % більшим, ніж у І півріччі 2018 року.
Згідно зі ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Загальними умовами відповідальності за завдану шкоду є:
- наявність шкоди. За відсутності цього не виникають і самі деліктні зобов’язання. Наявність шкоди і її розміри доводить потерпілий;
- протиправність дій того, хто завдав шкоду. За загальним правилом, шкода, заподіяна правомірними діями, відшкодуванню не підлягає, якщо інше не встановлене законом (до таких винятків відноситься, наприклад, відшкодування шкоди, заподіяної в стані крайньої необхідності);
- причинний зв'язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла. Для виникнення деліктних зобов’язань необхідний безпосередній причинний зв'язок між цими явищами, тобто протиправні дії повинні породжувати шкідливий результат;
- вина, того, хто завдав шкоду. При цьому закон виходить із презумпції вини того, хто завдав шкоди. Якщо потерпілий довів наявність шкоди, то той, хто завдав її, повинен довести відсутність своєї вини.
У свою чергу, ст. 1167 ЦК України містить загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду – згідно з ч. 1 зазначеної статті моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 23.04.2018 року у справі № 126/326/18 позов громадянина П. до громадянина Б. про відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди моральної шкоди задоволено частково; стягнуто з громадянина Б. на користь громадянина П. 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; в решті позовних вимог відмовлено. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд з’ясував, що за своїм характером правопорушення є необережним щодо нанесення шкоди майну, однак врахував той факт, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди відповідач громадянин Б. перебував у стані алкогольного сп’яніння, що підтверджено висновком Бершадської ОЛІЛ № 107. Щодо глибини душевних страждань позивача громадянина П., на думку суду такі страждання були присутні, оскільки внаслідок ДТП позивачу було пошкоджено транспортний засіб, порушено звичайний спосіб життя, позивач отримав певні незручності, оскільки був позбавлений можливості навідувати пристарілу мати в іншій місцевості та інші негативні наслідки, а тому такі дії відповідача дійсно призвели до фізичних та моральних страждань, негативних емоцій і переживань позивача. Однак суд вважає, що позивачем не надано доказів та не обґрунтовано розмір моральної шкоди в сумі 15 000 грн. Тому, виходячи із вищезазначеного, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд вважав, що розмір відшкодування моральної шкоди із врахуванням розміру, заявленого позивачем, повинен бути встановлений судом на рівні 10 000 грн. Таким чином, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягають частковому задоволенню.
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 20.06.2018 року вищезазначене рішення Бершадського районного суду Вінницької області змінено; стягнуто з громадянина Б. на користь громадянина П. 5000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; в іншій частині рішення залишено без змін. Апеляційний суд у своїй постанові не повністю погодився з висновком районного суду, оскільки висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, в зв’язку з чим рішення суду підлягає зміні. Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції при ухваленні рішення розцінив часткове визнання відповідачем позову в розмірі 3000 грн., як визнання ним вини у порушенні ПДР України, що спричинило пошкодження транспортного засобу, а також врахував, що на момент скоєння ДТП водій перебував у стані алкогольного сп’яніння, при цьому з’ясував, що за своїм характером правопорушення є необережним щодо нанесення шкоди майну. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини відповідача у скоєнні ДТП та заподіянні моральної шкоди позивачу, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює. Разом з тим суд першої інстанції, правильно визначивши правові взаємовідносини сторін, безпідставно стягнув моральну шкоду в сумі 10 000 грн. Суд апеляційної інстанції, враховуючи наявність факту дорожньо-транспортної пригоди та порушення водієм правил дорожнього руху, пошкодження належного позивачу автомобіля, що призвело до порушення звичного способу його життя, і що знаходиться в причинно-наслідковому зв’язку та є негативною подією для останнього, що сталась з вини відповідача, а тому апеляційний суд з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню в сумі 5 000 грн., що є співмірним і достатнім заподіяним моральним стражданням.
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 21.06.2019 року у справі № 126/708/19 позов Державної екологічної інспекції до громадянина Г. про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства задоволено; вирішено стягнути з громадянина Г. на рахунок держави суму збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 15639 грн. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо використання об’єктів рослинного світу на території Бершадського району, в ході якої встановлено, що громадянином Г. здійснено незаконне видалення зелених насаджень в кількості 16 шт. різних порід та діаметрів в межах с. П. біля присадибної ділянки на землях загального користування. Дозвільні документи на право видалення зелених насаджень відсутні. На основі даних результатів перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення. Згідно протоколу винесена постанова від 12.11.2018 року про накладення адміністративного стягнення, якою громадянина Г. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 153 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Своїми діями громадянин Г. внаслідок самовільної порубки зелених насаджень наніс державі збитки на суму 15639 грн. Розрахунок збитків здійснено у відповідності до Постанови КМУ від 08.04.1999 року № 559 «Про такси для обчислення розмірів шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів». Враховуючи те, що внаслідок порушення відповідачем природоохоронного законодавства, яке полягало у незаконній порубці дерев, завдано шкоду навколишньому природному середовищу, яка ним у добровільному порядку не відшкодована, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути 15639 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Велику роль у боротьбі зі злочинністю відіграють ефективні способи цивільно-правового відшкодування шкоди, якої завдано внаслідок злочину. Насамперед, шкода, якої завдано внаслідок злочину, так званий кримінально-правовий або злочинний делікт, має істотну специфіку в умовах настання цивільно-правової відповідальності.
Протиправне діяння цього деліктного зобов'язання має бути не просто діянням, що порушує норми права чи суперечить їм, а саме злочином, тобто передбаченим КК України суспільно небезпечним винним діянням (дією або бездіяльністю), яке вчинено суб'єктом злочину. Для того, щоб встановити, чи є конкретне протиправне діяння злочином, має бути обвинувальний вирок суду, який вступив у силу.
Специфічність кримінально-правового делікту полягає також і в процесуальному порядку відшкодування шкоди, що завдано злочином. Зокрема, цю шкоду може бути відшкодовано як шляхом подання цивільного позову в кримінальному процесі, так і шляхом подання самостійної цивільно-правової вимоги про відшкодування шкоди після того, як обвинувальний вирок по кримінальній справі вступив у законну силу.
Окрім того, держава, виконуючи свої публічні функції, покладає на себе обов'язок відшкодувати майнову шкоду, завдану майну фізичної особи внаслідок злочину, згідно з п. 1 ст. 1177 ЦК, у разі, якщо:
Надання матеріальної допомоги державою потерпілим від злочину є життєво необхідним, оскільки держава взяла на себе турботу про підтримання правопорядку та гарантування безпеки всіх членів суспільства. Відповідно до ст. 3 Конституції України, «права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
У разі відшкодування майнової шкоди, завданої фізичній особі внаслідок злочину державою, остання згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, має право зворотної вимоги до винної особи у вчиненні злочину. Таким чином, суми, виплачені потерпілому повертаються до державного бюджету у вигляді відрахувань від заробітку засудженого, вартості конфіскованого в нього майна тощо. Держава виступає в якості гаранта відновлення майнових прав потерпілого.
В ході вивчення практики розгляду справ, встановлено, що Бершадським районним судом Вінницької області при вирішенні спорів про відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину, правильно і з додержанням вимог діючого законодавства розглянуто вказану категорію справ.
Узагальнення показало, що при розгляді спорів про недоговірні зобов’язання проблемних питань не виникає. Судом надається належна оцінка зібраним по справі доказам,рішення ухвалюються, виходячи з доводів і заперечень сторін, з урахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.
Помічник судді
Хабовець А.Л.
_03_03.png)
