ПРИПИНЕННЯ ШЮБУ

У теорії сімейного права під припиненням шлюбу розумі­ється зумовлене настанням певних юридичних фактів припинення на майбутнє правовідносин, що виникли між подружжям з юридично оформленого шлюбу.

Згідно зі ст. 104 Сімейного кодексу України (надалі СК) шлюб припиняється внаслі­док смерті одного з подруж­жя або оголошення його померлим чи внаслідок розір­вання шлюбу. Це вичерпний перелік підстав припинення шлюбу.

Розірвання шлюбу контро­люється державою і може здійснюватися лише відпо­відними державними органа­ми. Ними є органи ДРАЦСу, а у випадках, передбачених СК -суд.

Розірвання шлюбу органом ДРАЦСу передбачає такі ви­падки:

—за заявою чоловіка і дру­жини, які не мають дітей (ч. 1 ст. 106).

—за заявою одного з по­дружжя, якщо другий з них визнаний безвісно відсутнім, недієздатним (ч. 1 ст. 107 СК).

Реєстрація розірвання шлюбу, передбачена ч. 1 ст. 106 СК, здійснюється за на­явності письмової заяви, в якій має бути зафіксована взаємна згода подружжя на це, й за відсутності у них ді­тей. У такому разі оформлен­ня розлучення проводиться після спливу одного місяця від дня подання заяви.

Шлюб розривається у судо­вому порядку, якщо один із подружжя, які не мають дітей, не дає згоди на це, або коли дружина і чоловік мають спільних неповнолітніх дітей.

Судом мають також розгля­датися справи про розірван­ня шлюбу, якщо один із по­дружжя, заявляючи про свою згоду на розлучення, ухиля­ється від розірвання шлюбу в органі ДРАЦСу, тобто від­мовляється подати до нього спільну заяву, не з'являється для реєстрації розлучення, а також якщо місце проживан­ня одного з подружжя невідо­ме.

Позовна заява про розір­вання шлюбу за загальним правилом подається одним із подружжя до суду за місцем проживання відповідача. Од­нак, якщо з позивачем про­живають неповнолітні діти або якщо за станом здоров'я чи через інші поважні причи­ни йому важко виїхати на міс­це проживання відповідача, заява може бути прийнята су­дом за місцем проживання позивача. За взаємною зго­дою заява може бути прийня­та судом за місцем проживан­ня кожної з сторін (ст. 126— 131ЦПК).

Справа про розірвання шлюбу розглядається, як пра­вило, за участю обох з по­дружжя, навіть якщо від їх імені виступають представ­ники. У разі неявки подруж­жя у судове засідання без по­важних причин, суд відкладає розгляд справи, а при їх неяв­ці після повторного виклику залишає позов без розгляду, якщо не вважає за можливе вирішити справу за наявни­ми матеріалами.

Суд повинен встановити, що заява відповідає справ­жній волі подружжя і що піс­ля розірвання шлюбу не бу­дуть порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.

На практиці підставами ро­зірвання шлюбу найчастіше є зловживання одним із по­дружжя алкоголем або нарко­тичними засобами, небажан­ня чоловіка мати дитину або його нездатність до її зачаття, відмова дружини від народ­ження дитини або її нездат­ність до цього, тривале окре­ме проживання подружжя, що є наслідком створення од­ним із них нової сім'ї, тощо.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця з дня подання подружжям заяви. Упродовж цього строку чоло­вік і дружина мають право відкликати її. Суд повинен та­кож використовувати надане йому законом право відкла­дати розгляд справи для на­дання подружжю строку на примирення. Якщо після спливу встановленого судом строку для примирення дру­жина і чоловік помиряться, провадження у справі припиняється на підставі поданої ними заяви або заяви позива­ча про відмову від позову. Як­що ж після спливу наданого подружжю для  примирення строку заява від них не на­дійшла і вони у судове засі­дання не з'явилися, суд з ура­хуванням правила ст. 172 ЦПК повинен залишити справу без розгляду на підста­ві ч. 4 ст. 229 ЦПК.

В перші роки незалежності України рівень розлучень був досить високим. Однак ос­танніми роками намітилася щорічна тенденція до змен­шення кількості розірваних шлюбів.

Аналіз статистичних даних показує, що в першій поло­вині 2013 року кількість справ про розірвання шлюбу, що перебувала в провадженні Бершадського районного су­ду Вінницької області стано­вила 130 справ, з них в 89 справах позов було задоволе­но та 17 справ було залишено без розгляду. В першій поло­вині 2014 року кількість справ зменшилася до 114, з них в 80 справах позов було задоволе­но та в 10 позов було залише­но без розгляду, за заявою по­зивача після того, як подруж­жю було надано строк на при­мирення. Це дає підстави вва­жати, що судова практика спрямована на збереження сім'ї, і строк на примирення, що надає суд подружжю, мо­же вберегти його від необду­маних кроків.

Юлія ГУК

помічник судді.