Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Зустрічі матері з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову у справі про визначення місця проживання дитини.
Мати, яка на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом матері про визначення місця проживання дитини, розглянувши заяву матері про забезпечення позову про визначення місця проживання дитини до розгляду справи по суті.
Відповідну постанову Верховного Суду у справі № 467/403/22 (провадження № 61-6283св23) ухвалено 15 листопада 2023 року, інформує пресслужба ВС.
Суди попередніх інстанцій частково задовольнили заяву про забезпечення позову про визначення місця проживання дитини, забезпечивши позов шляхом визначення часу спілкування малолітньої дитини з матір'ю за місцем проживання дитини, та визначили час їхніх зустрічей.
КЦС ВС залишив судові рішення без змін, вказавши, що зустрічі матері з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову з огляду на те, що цей спір виник із сімейних правовідносин.
У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір'ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з матір'ю.
Системний аналіз наведених норм права з урахуванням практики ЄСПЛ і Верховного Суду дає підстави вважати, що мати, яка на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
При визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
З пояснень сторін в суді апеляційної інстанції було встановлено погіршення відносин між позивачкою та дочкою. При цьому позивачка наполягала, що це сталося після її звернення до суду з позовом про визначення місця проживання дочки з нею, та вважала, що це результат впливу відповідача на дочку. Натомість, на думку відповідача, це сталося через те, що позивачка сама не спілкувалася з дитиною тривалий час і дитина втратила бажання спілкуватися з матір'ю.
Аналіз таких пояснень і матеріалів справи свідчить про те, що суди правильно виходили з того, що зустрічі матері з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків матері з її малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини.
_03_03.png)
