Необізнаність про наявність заповіту як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини - ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду відступила від попереднього правового висновку під час розгляду справи № 686/5757/23 щодо необізнаності спадкоємця про наявність заповіту як поважну причину пропуску строку для прийняття спадщини.

ВП ВС вказала, що  необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права;

- втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини;

- спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;

- тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).

З повним текстом постанови ВП ВС можна ознайомитися за цим посиланням.