flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Про наявність прямого умислу щодо ухилення від призову на військову службу під час мобілізації - ККС

27 лютого 2025, 09:39

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі № 592/18486/23 сформулював правовий висновок про ознаки та наявність прямого умислу на ухилення від мобілізації.

ККС ВС залишив судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо кваліфікації дій винної особи за ст.336 КК України та зазначив про таке. 

Стаття 336 КК (у редакції Закону від 30 березня 2021 року № 1357-ІХ) передбачає відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом.

Прямим умисел є тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК).

Тобто особа усвідомлює небезпечний і протиправний характер своїх вчинків, проте має намір та бажання так діяти, а саме досягти мети - уникнути самого призову за мобілізацією.

Усвідомлення суб`єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює усі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є шкідливим для суспільства.

Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.

Численні звернення засудженого до уповноважених органів з метою вирішення питання про влаштування його дитини на час мобілізації не звільняли його від прибуття у визначені в бойовій повістці дату та час до збірного пункту. Так, ці дії щодо оформлення відстрочки були реалізовані лише за 10 днів до дати відправки його до військової частини, що свідчить про намір засудженого уникнути мобілізації, адже ще з 24 лютого 2022 року на території України оголошена загальна мобілізація, яка триває і на цей час.

ККС ВС вказав, що доводи касаційної скарги захисника щодо поважності причин неявки на збірний пункт у зв`язку з вжиттям заходів засудженим для отримання відстрочки від мобілізації по догляду за дитиною є неспроможними, оскільки сторона захисту ні в судах першої та апеляційної інстанцій, ні в касаційному суді не навела жодних обґрунтованих підстав, передбачених законом, щодо наявності у засудженого права на відстрочку, зокрема по догляду за дитиною, як і доводів про неврахування цих підстав  чи під час розгляду кримінального провадження щодо засудженого судами обох інстанцій.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.

Джерело: Українське право