14.05.2012 р. Президент України Віктор Янукович підписав новий Кримінальний процесуальний кодекс, прийнятий Верховною Радою у другому читанні в ніч на 13 квітня 2012 р. 19 травня 2012 року в офіційному виданні Верховної Ради - газеті «Голос України» (№90-91) - опубліковано новий Кримінальний процесуальний кодекс. Як вказується у його Прикінцевих положеннях, новий Кодекс набирає чинності через 6 місяців з дня його опублікування (тобто у листопаді 2012 року), крім певних положень.
На даний час в Україні ще продовжує діяти КПК радянського періоду, прийнятий в 1960 році. Європейський союз критикує Київ за ряд норм чинного КПК, називаючи їх надмірно суворими і такими, що обмежують свободи громадян.
Новим Кримінальним процесуальним кодексом України внесені зміни до низки законодавчих актів з метою приведення у відповідність з цим Кодексом.
Згідно з новим Кримінальним процесуальним кодексом України , "порядок кримінального провадження на території України визначається виключно кримінальним процесуальним законодавством".
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, практики Європейського Суду з прав людини.
Завданнями кримінального провадження є забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином, у тому числі за рахунок держави, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з Кодексом, «зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження».
Порушення загальних засад кримінального процесу є безумовною підставою для визнання прийнятого рішення або проведеної процесуальної дії незаконними, а отриманої інформації - такою, що не має доказового значення".
Кодекс передбачає, що "кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини".
Кодексом встановлено: "під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно із Кодексом, "закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. Крім того, документом: ліквідовується можливість повернення справи на додаткове розслідування; скасовується інститут порушення кримінальної справи; терміни проведення слідства обмежуються 6 або 12 місяцями в залежності від тяжкості злочину; запроваджується такий запобіжний захід як домашній арешт; всі процесуальні (оперативно-розшукові та слідчі) дії зможуть проводитися тільки після початку кримінального провадження у справі; виключно за рішенням слідчого судді обирається запобіжний захід і продовжується його термін тощо; вводиться можливість угоди з правосуддям - між обвинуваченням і захистом, а також потерпілою стороною. Захисниками в кримінальному процесі зможуть бути тільки ліцензовані адвокати.
Для усунення тиску на суд Кодексом передбачено, що прокурор буде направляти до суду не кримінальну справу, а реєстр матеріалів кримінального провадження, який буде містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної в ході досудового розслідування, а також час її проведення, реквізити процесуальних рішень, прийнятих в ході розслідування, дату і термін застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Обвинувачений і його захисник також матимуть право подавати до суду свої матеріали.
Суд буде робити свої висновки виключно на тих свідченнях, які він отримав від сторін кримінального провадження, або які були надані слідчому судді в судовому засіданні під час досудового розслідування.
Виключно за рішенням слідчого судді здійснюватиметься: обрання запобіжних заходів та продовження їх строків; негласні слідчі дії, що обмежують конституційні права осіб; накладення арешту на майно; примусовий привід; накладення грошового стягнення за невиконання процесуальних обов'язків; відсторонення від посади тощо.
Документом встановлюється застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як виняток. Для його застосування сторона обвинувачення повинна довести у суді, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного. У якості альтернативи запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою розширено можливості для застосування інших заходів, система яких істотно вдосконалена.
Кодексом суттєво розширено кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення. Провадження по цій категорії може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. При цьому, передбачено досить широке коло складів злочинів, щодо яких застосовується приватне обвинувачення, використовуючи як критерій для їх виокремлення той факт, що такі злочини в основному завдають шкоди переважно приватним інтересам особи і не заподіюють безпосередньої шкоди державі.
Таким чином, головним принципом нового Кримінального процесуального кодексу України є забезпечення процесуальної рівності та змагальності сторін у кримінальному провадженні та надання сторонам рівних прав щодо подання до суду доказів. Завдяки цьому вирок ґрунтуватиметься тільки на показах безпосередньо отриманих від сторін у ході судових засідань або під час досудового розслідування.
Отже, прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України сприятиме посиленню гарантій захисту прав і свобод громадян.
Помічник судді Бершадського районного суду Ситник В.М.
_03_03.png)
